Шпроти – традиційна закуска в багатьох європейських країнах, а в країнах Балтії це національна гордість.
Шпроти (кілька балтійська) – це найбільш поширений вид риб в харчовій промисловості, яка водиться у водах Північної Атлантики та Балтійського моря. Кілька – типова зграєва пелагічна рибка. На черевці у неї є лусочка з шипами, що утворює кіль, який робить рибку більш обтічної і невидимою знизу. Звідси і походження назви. Балтійська кілька є підвидом європейської кільки, яка відноситься до сімейства оселедцевих.
Існує п’ять різних видів шпрот, але найпоширенішим є європейський кілька, який має наукову назву «Sprattus Sprattus». В середньому шпроти живуть 2-4 роки і виростають в довжину 7,5-15 см. Шпроти найбільш жирні восени та взимку, а найменш жирні в період нересту з квітня по липень.
Шпроти можна зустріти майже в будь-якій частині Балтійського моря, включаючи його найбільші затоки, хоча в деяких районах їх чисельність досить низька. Також шпроти живуть в Австралії, Нової Зеландії та південно-західної Атлантики.
Шпроти – доступне джерело білка, омега-3 жирних кислот, білка, вітамінів та інших необхідних поживних речовин. У деяких країнах шпроти також використовують як джерело риб’ячого жиру для різних цілей.
Шпроти часто коптять перед консервуванням в олії або розсолі, і вони мають смачний копчений смак, зберігають у банках або пляшках, що дозволяє їм тривалий час зберігатися. Шпроти також доступні у вигляді свіжої риби, особливо в країнах, поблизу яких вони мешкають.
Шпроти було згадано в п’єсі Шекспіра «Дванадцята ніч» як популярна закуска.
Image by azerbaijan_stockers on Freepik
